Міста-побратими

Дюнкерк (фр. Dunkerque) — місто на півночі Франції, розташоване у регіоні О-де-Франс, департамент Нор. Це найпівнічніша підпрефектура країни, розташована менш ніж за 300 км від таких європейських столиць, як Амстердам, Брюссель та Лондон. Місто омивається водами Північного моря і займає площу 43,89 км², з населенням понад 80 000 жителів.Назва міста походить від нідерландських слів "duin" (дюна) та "kerke" (церква). Дюнкерк був заснований у 960 році Балдуїном Фландрським. Протягом Середньовіччя місто неодноразово зазнавало руйнувань і ставало об'єктом суперечок між французами, англійцями, іспанцями та голландцями. Під час Нідерландської революції Дюнкерк короткочасно перебував під контролем Республіки Сполучених провінцій, але у 1583 році герцог Пармський повернув його Іспанії, зробивши базою для морських операцій проти Нідерландів.Під час Другої світової війни, у травні 1940 року, Дюнкерк став місцем масштабної евакуації союзницьких військ, відомої як операція «Динамо». Близько 338 тисяч британських і французьких солдатів були евакуйовані з оточеного німецькими військами міста. Ця подія стала символом мужності та стійкості союзників.Сьогодні Дюнкерк приваблює туристів своїми історичними пам'ятками та культурними заходами. Серед них — 28-метрова сигнальна вежа Leughenaer та середньовічна дзвіниця Беффруа. Поруч розташований храм Сент-Елуа, заснований у XV столітті, де похований відомий корсар Жан Бар. Особливої уваги заслуговує будівля міської ратуші, зведена у 1901 році.Місто також відоме своїми пляжами, де відвідувачі можуть насолоджуватися відпочинком на узбережжі Північного моря. Крім того, у Дюнкерку проводяться різноманітні культурні заходи, зокрема щорічний карнавал, який є одним з найвідоміших у Франції.Дюнкерк є важливим портовим містом, що сприяє його економічному розвитку та забезпечує зв'язок з іншими європейськими країнами. Завдяки своєму стратегічному розташуванню та багатій історії місто залишається привабливим як для туристів, так і для бізнесу.

Олбані (англ. Albany) — столиця штату Нью-Йорк, США, та адміністративний центр округу Олбані. Місто розташоване на західному березі річки Гудзон, за 219 км на північ від Нью-Йорка, і є важливим портом.Олбані — одне з найстаріших європейських поселень, що збереглося на території США. Місто було засноване в 1624 році голландцями під назвою Форт Оранж. У 1664 році, після переходу під контроль англійців, поселення було перейменоване на Олбані на честь герцога Йоркського Джеймса.Станом на 2020 рік, населення міста становить 99 224 особи. Населення агломерації Олбані перевищує 800 тисяч осіб.Олбані славиться своєю багатою історією та культурною спадщиною. Місто приваблює туристів численними історичними пам'ятками, музеями та культурними заходами. Для відвідувачів доступні різноманітні готелі та інші варіанти проживання.Олбані є важливим транспортним вузлом, з розвиненою мережею автомобільних доріг, залізничним сполученням та міжнародним аеропортом. Місто також є значним портом на річці Гудзон, що сприяє розвитку торгівлі та економіки регіону.Олбані поєднує у собі історичну спадщину та сучасний розвиток, пропонуючи відвідувачам і мешканцям багатий культурний досвід і комфортне середовище для життя та роботи.  

Саннес (норв. Sandnes) — місто та комуна в фюльке Ругаланн, Норвегія, розташоване приблизно за 15 км на південь від Ставангера.Історично відоме виробництвом гончарних та керамічних виробів, сьогодні місто славиться виробництвом велосипедів.Саннес приваблює туристів мальовничими природними пейзажами, багатою культурною спадщиною та близькістю до фіордів. Популярні місця для відвідування включають природні заповідники, пішохідні маршрути та місцеві музеї.Місто знаходиться в зоні морського клімату. Найтепліший місяць — липень, із середньою температурою 14,3 °C, найхолодніший — лютий, із середньою температурою 0,4 °C.Саннес має залізничну станцію, порт та спільний аеропорт зі Ставангером, що забезпечує зручне транспортне сполучення для мешканців та гостей міста. Воно поєднує історичну спадщину з сучасним розвитком, пропонуючи відвідувачам унікальний досвід норвезької культури та природи. 

Місто Бергіш-Гладбах розташоване на сході від Кельна на протилежному березі річки Рейн, земля Північна Рейн-Вестфалія. Населення — близько 109,000 жителів.У місті розташована приватна любительська Обсерваторія Бергіш-Гладбах, у якій було відкрито близько 400 астероїдів.Місто славиться великою кількістю архітектурних пам'яток, таких як міська ратуша в Бенсбергу, католицька церква (баптистерій) у Рефраті, палац Бенсберг, який колись був мисливським палацом курфюрста Яна Веллема, і був описаний самим Й. В. Гете, палац Лербах, фортеця Цвайфель та Мальтійський округ духовно-лицарського ордена. Для людей, які цінують історію та культуру, у місті є безліч цікавих місць.

Чисельність населення становить 291 774 осіб.Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава.З 1999 року Катовиці стали центром Сілезького воєводства, у 1975—1998 роках було центром Катовицького воєводства. Катовиці — центральне місто Верхньосілезького індустріального району і головне місто Верхньосілезької агломерації.Центр вугільної та металургійної промисловостей.

Місто відоме з 973 року, коли імператор Оттон II Рудий подарував територію в горах Лока єпископу Фрайзінгу. Через це поселення отримало назву  Шкоф’я-Лока (словен. škof — єпископ). У середні віки поселення росло, займаючи територію навколо місця злиття річок Селешка Сора і Полянська Сора.У 1274 році поселення отримало статус міста. На початку XIV століття була збудована міська стіна. У 1511 році місто було сильно пошкоджено землетрусом в Індрії.У XVI—XVIII століттях в місто було збудовано велику кількість кам'яних будівель, більшість з яких збереглася, що принесло старому місту  Шкоф’я-Лока славу найкращого із середньовічних міст Словенії, що збереглися. 

Паланга - литовське курортне місто на західному узбережжі Балтійського моря. Населення Паланги становить близько 18-ти тисяч осіб.Однією з найвідоміших визначних пам'яток Паланги є Музей бурштину, який знаходиться в колишньому палаці родини Тишкевичів. Жителі Паланги пишаються своїм містом за його нескінченні піщані пляжі та чудову атмосферу.Місто Паланга є побратимом міста Буча з 2015 року, про що було підписано меморандум про співдружність муніципалітетів 14 жовтня 2015 року 

У 2006 році ще одним містом-побратимом став польський Яроцин (Jarocin) з населенням 26 тисяч жителів. Він входить до Великопольського воєводства.Площа населеного пункту –1 464 га; відстань до Варшави – 242 км.Для більшості людей Яроцин асоціюється з двома моментами: рок-фестиваль та меблева фабрика. Але мало хто знає, що місто славиться ще й туристичними районами. Некваплива прогулянка польським краєм точно не буде нудною. Кожен знайде щось для себе. Наприклад, густі ліси є ідеальним місцем для активного відпочинку: піший туризм, нордична ходьба.А байкарів зачарують гарні краєвиди, особняки і палаци, церкви і каплиці. А хто шукає тиші і спокою, знайдуть їх біля водойм. Шукачі пригод можуть віднайти для себе багато цікавих місць, оповитих легендами та з багатою історією. Адже найперша історична згадка про місто датується серединою тринадцятого століття. Знайдені археологічні об’єкти свідчать про ранні доісторичні поселення. Деякі з них датовані до 5000 років.Загалом місто було засноване і розвивалося як торгівельне село, адже знаходилося на перехресті основних маршрутів з Познані до Калішу, Торуні та Вроцлава.А ім’я Jarocin вперше з’явилося в документ, виданих 30 листопада 1257 року.Протягом століть у Яроцині мирно співіснували три національності: поляки, німці та євреїв. А в декількох сотнях метрів одна від одної знаходилася католицька, протестантська церкви і синагога. Але історія внесла свої корективи і зараз тут переважно проживають поляки.У Яроцині народилися люди, чиї імена можна знайти в політичній історії Німеччини та дослідженнях з історії мистецтва в Європі. Це – Едуард Ласкер – юрист, засновник і лідер ліберальної партії в Німеччині; всесвітньо відома співачка Елізабет Шварцкопф, відомий художник Еміль Льовенталь та інші особистості.Протягом тривалого періоду в місті проходить фестиваль рок-музики, на який з’їжджаються тисячі шанувальників. Саме тому Яроцин називають ще столицею польського року.

Місто Тушин розташовується в Польщі, в Лодзинському воєводстві, на південний захід від Лодзі. Населення міста становить близько 8 тисяч осіб. Воно відоме «тушинськими базарами», де головним асортименом є одяг, пошитий в Польщі. Тушин - досить старовинне місто зі збереженими історичними будівлями.Цікавою спорудою у Тушині є басейн, який побудований під ключ на бюджетні кошти — з наданням всіх відповідних послуг. Жителі міста привітні і веселі. Місто завжди радо вітає гостей і заряджає своєю особливою атмосферою. 

Так, і у нас є тезка. Щоправда, в Угорщині. Проте це не стало на заваді налагодженню дружніх зв’язків. І теж – у 2004 році.Угорська Буча – це невеличке селище, в якому проживає 2 500 людей.У часовому поясі вони на годину попереду.Власне, Буча адміністративно невід’ємна від Бекешу – регіону Південно-Східної Угорщини. Тому, коли говоримо про Бекеш, то маємо на увазі Бучу – і навпаки (щось на кшталт Ірпеня і прилеглих до нього селищ).У Бекеші, на території площею 127,23 км, проживає 21 544 громадян. Через місто протікає річка Кереш, а в 30 км. на схід – кордон з Румунією.Колись Бекешем (угорською – «мирний») називався замок, а в період з XI по XV століття став столицею однойменного комітету.У 1595 році напад турків практично зруйнував місто. Воно почало відновлюватися лише XVIII столітті й нараховувало вже п’ять кварталів і три церкви (католицька, протестантська і православна).