Перейти до вмісту

Тіанептин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тіанептин
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-7-(3-chloro-6-methyl-6,11-dihydrodibenzo[c,f][1,2]thiazepin-11-ylamino)heptanoic acid S,S-dioxide
Класифікація
ATC-код N06AX14
PubChem 68870
CAS 66981-73-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C21H25ClN2O4S 
Мол. маса 436,953 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 99%[1][2]
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2,5 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата КОАКСИЛ®,
«Лабораторії Серв'є Індастрі», Франція
UA/4325/01/01
01.03.2011-01/03/2016
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата STABLON®,
«Лабораторії Серв'є Індастрі», Франція[3]

Тіанептин — синтетичний лікарський засіб, що належить до групи трициклічних антидепресантів, для перорального застосування. Тіанептин уперше синтезований у Франції у 60-х роках ХХ століття та випускається компанією Servier(інші мови) під торговельною маркою «Коаксил».[4]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Тіанептин — синтетичний психотропний препарат[5], який за своєю хімічною структурою належить до атипових трициклічних антидепресантів. Препарат має тимоаналептичну, анксіолітичну і знеболюючу дію.[6][7] По механізму дії тіанептин відрізняється від інших трициклічних антидепресантів. Є інгібітором натрій-залежного транспортеру серотоніну та в меншій мірі інгібітором 5-гідрокситриптамінового рецептору 1А, стимулює поглинання серотоніну (5-HT) та 5-гідроксиіндолоцтової кислоти (5-HIAA) у тканині мозку. В останніх дослідженнях було виявлено, що тіанептин діє як повний агоніст μ опіоїдних рецепторів (MOR) і його дія зумовлена модуляцією цих рецепторів. Також сучасні дослідження виявили модулюючі впливи тіанептину на рецептори глутамату (наприклад AMPA та NDMA), на глутамінергічну активність у мигдалині та гіпокампі, вивільнення нейротрофічного фактора мозку (BDNF), що може пояснювати його антидепресивну й протитривожну активність і вплив на пластичність нейронів. Додатково встановлено, що тіанептин є слабким агоністом рецептора дофаміну D3.[8][9][7] У початкових експериментальних роботах показано добру переносимість тіанептину[10][11]. У дослідженнях показана здатність попереджувати атрофію дендритів пірамідних клітин, покращення настрою, зменшення загальмованості, ефективність при різних типах депресії. Показана ефективність тіанептину при клімактеричній депресії у жінок.[12][13] Тіанептин виявився ефективним у лікуванні алкоголізму та героїнової залежності.[14][15] Іноді тіанептин використовується для зменшення синдрому відміни від опіоїдів.[16] Категорично забороняється вживати алкоголь під час лікування.[17]

Фармакодинаміка

[ред. | ред. код]

Тіанептин добре всмоктується у шлунку, біодоступність препарату — 99 %. Тіанептин добре зв'язується з білками плазми крові (на 94 %). Препарат добре розподіляється у тканинах та рідинах організму. Тіанептин проходить через гематоенцефалічний бар'єр, згідно з експериментальними даними, може проходити через плацентарний бар'єр і виділятися в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Тіанептин виводиться з організму нирками в основному у вигляді метаболітів, частково в незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату складає 2,5 години. Цей час не змінюється при печінковій недостатності, при нирковій недостатності період напіввиведення може зростати до 3,5 годин.

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Тіанептин використовується для лікування таких захворювань, як: великий депресивний розлад[17], депресивні стани різного ступеня тяжкості[18][19] (у тому числі у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда[20] та у людей похилого віку[21]), депресивна фаза біполярного розладу[22], дисфорична (буркотлива, дистимічна) депресія[23], депресія з нав'язливостями (обсесивна)[23], при ремісіях ОКР та панічних атаках, тривожна (ажитована) депресія, тяжкі та резистентні форми депресій, терапія дистимії та дисфоричної депресії, терапія істеричної депресії, базова терапія невротичних депресій, терапія органічних, у тому числі судинних, депресій, тривожні, невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади.[23]

Дослідження ефективності

[ред. | ред. код]

8-тижневе плацебо-контрольоване дослідження ефективності тіанептину в дозі 25-50 мг у пацієнтів похилого віку з рецидивуючим великим депресивним розладом показало, що тіанептин покращує симптоми депресії, що оцінювалося за загальним показником HDRS17 у вигляді абсолютної зміни від вихідного рівня до 8-го тижня та відповіді на терапію у 46,7 % пацієнтів.[24]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні тіанептину можливі наступні побічні ефекти[25]:

  • Порушення обміну речовин та метаболізму: часто — анорексія, частота невідома — гіпонатріємія.
  • Психічні розлади: часто — жахливі сновидіння, нечасто — залежність.
  • Неврологічні розлади: часто — безсоння, денна сонливість, запаморочення, головний біль, непритомність, тремор; частота невідома — екстрапірамідні порушення, дискінезія, зниження концентрації уваги.
  • Кардіальні порушення: часто — тахікардія, екстрасистолія, біль за грудиною.
  • Судинні розлади: часто — відчуття жару.
  • З боку дихальної системи: часто — задишка.
  • Шлунково-кишкові розлади: часто — біль в епігастрії, біль в животі, сухість у роті, нудота, блювання, запор, метеоризм.
  • З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — еритематозні та макулопапульозні висипання, свербіж, кропив'янка.
  • З боку опорно-рухової системи: часто — біль у м'язах, біль у поперековій ділянці.
  • Загальні розлади: часто — астенія, відчуття «клубка» у горлі.
  • З боку гепатобіліарної системи: частота невідома — підвищення рівня печінкових ферментів, гепатит, у виняткових випадках — тяжкий.

Протипокази

[ред. | ред. код]

Тіанептин протипоказаний при підвищеній алергічній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 15 років. Тіанептин не застосовують одночасно з інгібіторами моноамінооксидази.

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Тіанептин випускається у вигляді таблеток по 0,125 г.

Немедичне застосування

[ред. | ред. код]

У разі тривалого застосування у високих дозах, які значно перевищують рекомендовані лікарем, існує ризик того, що тіанептин може викликати звикання і подальшу залежність.[26][27] Повідомлялося про появу симптомів відміни, включаючи депресію, занепокоєння, порушення сну, пітливість, діарею, тремор, головний біль і тахікардію після тривалого зловживання високими дозами.[28][29] Повідомлялося про випадки внутрішньовенного введення подрібнених таблеток препарату, які були зафіксовані в основному на території Російської Федерації.[30][31] Внутрішньовенне введення тіанептину викликає гостру токсичність,[32] а також може призвести до смерті.[33] Крім того, при внутрішньовенному введенні тіанептину можливий розвиток ретинопатії, що супроводжується важким ураженням сітківки очей з несприятливим прогнозом.[34] Таблетки тіанептину містять діоксид кремнію, який погано розчинається у воді і при спробах відфільтрувати розчин, оскільки піщинки дуже малі, вони проникають через фільтри в розчин, що згодом спричиняє закупорку капіляр, подальші трмобози, емоболії та важкі некрози.[35] При випадковому підшкірному введені розчину спостерігається некроз м'язів, при внутрішньоартеріальному введенні розвиваються тромбози артерій з розвитком гангрени кінцівок.[36] При тривалому пероральному застосуванні тіанептину розвивається пришийковий карієс зубів.[37] Огляд літератури, проведений у 2018 році, виявив 25 статей про 65 пацієнтів зі зловживанням тіанептином або залежністю від нього. Обмежені дані показали, що більшість пацієнтів були чоловіками у віці від 19 до 67 років. Шляхи введення включали пероральний, внутрішньовенний та інгаляційний. У 15 розглянутих випадках передозування зафіксовано 9 смертельних випадків, а добові дози тіанептину коливалася від 50 мг/день до 10 г/день.[38]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Royer RJ, Albin H, Barrucand D, Salvadori-Failler C, Kamoun A (1988). Pharmacokinetic and metabolic parameters of tianeptine in healthy volunteers and in populations with risk factors. Clinical Neuropharmacology. 11 Suppl 2: S90—6. PMID 3180120.
  2. ↑ Wagstaff, AJ; Ormrod, D; Spencer, CM (March 2001). Tianeptine A Review of its Use in Depressive Disorders. CNS Drugs. 15 (3): 231—259. doi:10.2165/00023210-200115030-00006. PMID 11463130. (англ.)
  3. ↑ STABLON 12,5 mg cp enr - VIDAL.
  4. ↑ Akiki, T. The etiology of depression and the therapeutic implications. Glob. J. Med. Res. 13 (6). ISSN 2249-4618. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-03 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ Richard Ives (2008). Assessment Mission Report for the SCAD V Programme, Component on Prevention and on Media Work (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2010. Процитовано 4 листопада 2008. [Архівовано 2010-12-01 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ Lawrence P. Reagan, Robert M. Hendry, Leah R. Reznikov, Gerardo G. Piroli, Gwendolyn E. Wood, Bruce S. McEwen, Claudia A. Grillo (22 червня 2007). Tianeptine increases brain-derived neurotrophic factor expression in the rat amygdala. European Journal of Pharmacology. Т. 565. с. 68—75. doi:10.1016/j.ejphar.2007.02.023. ISSN 0014-2999. Архів оригіналу за 27 лютого 2025. Процитовано 27 лютого 2025.
  7. ↑ а б [Reagan LP, Hendry RM, Reznikov LR, Piroli GG, Wood GE, McEwen BS, Grillo CA: Tianeptine increases brain-derived neurotrophic factor expression in the rat amygdala. Eur J Pharmacol. 2007 Jun 22;565(1-3):68-75. doi: 10.1016/j.ejphar.2007.02.023. Epub 2007 Feb 20.] (англ.)
  8. ↑ [Kole MH, Swan L, Fuchs E: The antidepressant tianeptine persistently modulates glutamate receptor currents of the hippocampal CA3 commissural associational synapse in chronically stressed rats. Eur J Neurosci. 2002 Sep;16(5):807-16.] (англ.)
  9. ↑ [Wilde MI, Benfield P: Tianeptine. A review of its pharmacodynamic and pharmacokinetic properties, and therapeutic efficacy in depression and coexisting anxiety and depression. Drugs. 1995 Mar;49(3):411-39.
  10. ↑ Лечение депрессии коаксилом. Новая клиника. 29 квітня 2012. Процитовано 25 березня 2025.
  11. ↑ Тианептин это. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ β (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 25 березня 2025.
  12. ↑ Шумлянський, І.В. Вісник наукових досліджень 2000 №2 (PDF). irbis-nbuv.gov.ua (укр.). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.
  13. ↑ Wagstaff, A. J.; Ormrod, D.; Spencer, C. M. (2001). Tianeptine: a review of its use in depressive disorders. CNS drugs. Т. 15, № 3. с. 231—259. doi:10.2165/00023210-200115030-00006. ISSN 1172-7047. PMID 11463130. Процитовано 26 лютого 2025.
  14. ↑ ТИАНЕПТИН [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Lôo, H.; Hantzberg, P.; Defrance, R.; Kamoun, A.; Deniker, P. (1987). [Treatment with tianeptine of depressive disorders in drug addicts under withdrawal. Assessment of efficacy and study of dependence]. L'Encephale. Т. 13, № 5. с. 295—299. ISSN 0013-7006. PMID 3322802. Процитовано 26 лютого 2025.
  16. ↑ Lôo, H.; Hantzberg, P.; Defrance, R.; Kamoun, A.; Deniker, P. (1987). [Treatment with tianeptine of depressive disorders in drug addicts under withdrawal. Assessment of efficacy and study of dependence]. L'Encephale. Т. 13, № 5. с. 295—299. ISSN 0013-7006. PMID 3322802. Процитовано 26 лютого 2025.
  17. ↑ а б Tianeptine : substance active à effet thérapeutique - VIDAL. Vidal (фр.). 16 січня 2013.
  18. ↑ Waintraub, Lionel; Septien, Lucia; Azoulay, Paul (2002). Ефективність та безпека тіанептину в значній депресії: докази від 3-місячного контрольованого клінічного випробування проти пароксетину. CNS drugs. Т. 16, № 1. с. 65—75. doi:10.2165/00023210-200216010-00005. ISSN 1172-7047. PMID 11772119. Процитовано 26 лютого 2025.
  19. ↑ Lôo, H; Saiz-Ruiz, J; Costa e Silva, J. A; Ansseau, M; Herrington, R; Vaz-Serra, A; Dilling, H; de Risio, S (1 грудня 1999). Ефективність і безпека тіанептину при лікуванні депресивних розладів у порівнянні з флуоксетином. Journal of Affective Disorders. Т. 56, № 2. с. 109—118. doi:10.1016/S0165-0327(99)00009-9. ISSN 0165-0327. Процитовано 26 лютого 2025.
  20. ↑ Особливості діагностики та терапії тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з інфарктом міокарда. www.mediasphera.ru (рос.). Процитовано 3 березня 2025.
  21. ↑ Wagstaff, A. J.; Ormrod, D.; Spencer, C. M. (2001). Tianeptine: a review of its use in depressive disorders. CNS drugs. Т. 15, № 3. с. 231—259. doi:10.2165/00023210-200115030-00006. ISSN 1172-7047. PMID 11463130. Процитовано 3 березня 2025.
  22. ↑ Wagstaff, A. J.; Ormrod, D.; Spencer, C. M. (2001). Tianeptine: a review of its use in depressive disorders. CNS drugs. Т. 15, № 3. с. 231—259. doi:10.2165/00023210-200115030-00006. ISSN 1172-7047. PMID 11463130. Процитовано 3 березня 2025.
  23. ↑ а б в Депрессии. Современная терапия - Подкорытов В.С. - 2003. djvu.online (англ.). Процитовано 3 березня 2025.
  24. ↑ Efficacy of Tianeptine 25-50 mg in Elderly Patients With Recurrent Major Depressive Disorder: An 8-Week Placebo- and Escitalopram-Controlled Study. Psychiatrist.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2025.
  25. ↑ КОАКСИЛ® інструкція UA/4325/01/01 (18529). Ліки Контроль (укр.). 1 липня 2016. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2025.
  26. ↑ Богинская, Дарина Дмитриевна (2013). Диссертация на тему «Синдром зависимости от тианептина, развившийся у потребителей героина». 14.01.27 — Наркология (рос.).
  27. ↑ PHARMACEUTICALS: RESTRICTIONS IN USE AND AVAILABILITY (PDF). www.who.int. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 13 січня 2025.
  28. ↑ [Springer, J., & Cubała, W.J. (2018). Tianeptine Abuse and Dependence in Psychiatric Patients: A Review of 18 Case Reports in the Literature. Journal of Psychoactive Drugs, 50, 275—280.] (англ.)
  29. ↑ [Marraffa, J. M., Stork, C. M., Hoffman, R. S., & Su, M. K. (2018). Poison control center experience with tianeptine: an unregulated pharmaceutical product with potential for abuse. Clinical Toxicology, 56(11), 1155—1158.] (англ.)
  30. ↑ Essential Drugs and Medicines (PDF). scadarmenia.org (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2016. Процитовано 25 березня 2025.
  31. ↑ Настав час синтетики!. наркотики-инфо.рф. 30 грудня 2018. Процитовано 25 березня 2025.
  32. ↑ Dempsey, Sara K.; Poklis, Justin L.; Sweat, Kacie; Cumpston, Kirk; Wolf, Carl E. (1 липня 2017). Acute Toxicity From Intravenous Use of the Tricyclic Antidepressant Tianeptine. Journal of Analytical Toxicology (англ.). Т. 41, № 6. с. 547—550. doi:10.1093/jat/bkx034. ISSN 0146-4760. PMC 6075028. PMID 28541419. Процитовано 26 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. ↑ Ketenci, Hüseyin Çetin; Çakır, Emel; Beyhun, Nazım Ercüment; Boz, Halil; Okumuş, Hasan; Cingöz, Gökhan; Şam, Bülent (30 березня 2018). Death Due to Tianeptine Injection Through Inguinal Incision: Two Case Reports. Adli Tıp Bülteni (англ.). Т. 23, № 2. с. 123—128. doi:10.17986/blm.2018238626. ISSN 2149-4533. Процитовано 26 лютого 2025.
  34. ↑ Поражение органа зрения у наркоманов, применяющих интравазально коаксил (тианептин) [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  35. ↑ Voenvrach (24 липня 2010), Последствия введения коаксила.mp4, процитовано 26 березня 2025
  36. ↑ Zingaro, Michele Del; Boni, Andrea; Vermandois, Jacopo Adolfo Rossi De; Paladini, Alessio; Lepri, Emanuele; Ursi, Pietro; Cirocchi, Roberto; Turco, Morena; Gaudio, Gianluca (1 січня 2019). Гангрена Фурньє і внутрішньовенне зловживання наркотиками: незвичайна доповідь і огляд літератури. Open Medicine (англ.). Т. 14, № 1. с. 694—710. doi:10.1515/med-2019-0114. ISSN 2391-5463. Процитовано 26 лютого 2025.
  37. ↑ Shchepin, Sergey. Употребление Тианептина и последствия. brosaem.info (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 25 березня 2025.
  38. ↑ Lauhan, Rahul; Hsu, Alan; Alam, Al; Beizai, Kristin (1 листопада 2018). Tianeptine Abuse and Dependence: Case Report and Literature Review. Psychosomatics. Т. 59, № 6. с. 547—553. doi:10.1016/j.psym.2018.07.006. ISSN 0033-3182. Процитовано 13 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тіанептин&oldid=44965182